2 Corinthians 8

Тому́ то потіхою вашою вті́шились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспоко́їли духа його. 1Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоро́мився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала́ перед Титом правдива була́! 2І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли́ ви були зо стра́хом і тремті́нням. 3Отож, тішуся я, що мо́жу покластись у всьому на вас! 4

Дайте доказа своєї любови!

5Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благода́ть, що да́на Церква́м македо́нським, 6що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну́, і глибоке їхнє убо́зтво збага́тилось багатством їхньої щирости; 7бо вони добровільні в мі́ру сил своїх, і над силу, засвідчую, — 8із ревним блага́нням вони нас просили, щоб ми прийняли́ дар та спільність служіння святим. 9І не так, як наді́ялись ми, але віддали́ себе перш Господе́ві та нам із волі Божої, 10щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчи́в би в вас оце добре ді́ло. 11А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, — щоб збагачувались ви і в благода́ті оцій. 12Не кажу́ це, як нака́за, але́ пильністю інших досві́дчую щирість любови й вашої. 13Бо ви знаєте благода́ть Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убо́зтвом. 14І раду даю вам про це, бо це вам на пожи́ток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого ро́ку. 15А тепер закінчі́ть роботу, щоб ви, як горли́во бажали, так і виконали б у міру можности. 16Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що́ хто має, а не з тим, чого хто не має. 17Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх. 18Ча́су тепе́рішнього ваш достаток нехай неста́ткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш неста́ток, щоб рівність була́, 19як написано: „Хто мав багато, той не мав зайвини́, а хто мало, — не мав недостачі“. 20Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Ти́тове серце, 21бо блага́ння прийняв він, але́, бувши горли́вий, удався до вас добровільно. 22А з ним ра́зом послали ми брата, якого по всіх Церква́х хвалять за Єва́нгелію, 23і не тільки оце, але ви́браний був від Церко́в бути товаришем нашим у дорозі для благода́ті тієї, якій служимо ми на хвалу́ Само́го Господа, 24остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,